7.10.2025 року в гуртожитку ДНЗ "Київське ОВПУХТРС " відбувся перегляд відео-ролику здобувачів освіти з вихователем Мариною Олександрівною на тему "Вплив куріння на організм людини".
Куріння - це одна з найпоширеніших шкідливих звичок, яка негативно впливає на всі системи організму людини. Особливо небезпечним воно є для молоді, адже організм ще розвивається та є більш вразливим до токсичних речовин.
1.Вплив на дихальну систему.
Тютюновий дим містить понад 4000 шкідливих речовин, серед яких - нікотин, смоли, чадний газ. Вони подразнюють слизову оболонку дихальних шляхів, руйнують легеневу тканину та можуть призвести до хронічного бронхіту, астми й навіть раку легень.
2. Вплив на серцево-судинну систему.
Нікотин підвищує артеріальний тиск, прискорює серцебиття та звужує судини. Через це серце змушене працювати з перевантаженням, що підвищує ризик інфаркту й інсульту.
3. Вплив на нервову систему.
Куріння викликає короткочасне відчуття розслаблення, але з часом спричиняє залежність. Людина стає дратівливою, у неї знижується концентрація уваги та пам’ять.
4. Вплив на шкіру, зуби та зовнішність.
У курців швидше старіє шкіра, з’являються зморшки, жовтіють зуби та нігті, виникає неприємний запах із рота.
5. Вплив на репродуктивне здоров’я.
У хлопців знижується рівень тестостерону, у дівчат - порушується гормональний баланс і підвищується ризик ускладнень під час вагітності.
Висновок:
Куріння - це не лише шкідлива звичка, а й серйозна загроза життю та здоров’ю. Молодим людям важливо розуміти, що відмова від сигарет допоможе зберегти енергію, красу та майбутнє.
06.10.2025 року в гуртожитку ДНЗ "Київське ОВПУХТРС " відбулася година спілкування здобувачів освіти з вихователем Мариною Олександрівною на тему булінгу.
Булінг у гуртожитку - проблема, про яку не можна мовчати, це систематичне приниження, образи чи агресивні дії з боку мешканців по відношенню до інших. Він може проявлятися у вигляді насмішок, поширення чуток, псування особистих речей, ігнорування або навіть фізичного насильства.
Такі дії створюють напружену атмосферу, впливають на психологічний стан постраждалих і порушують здоровий мікроклімат у гуртожитку.
Працівники закладу закликають мешканців бути толерантними, підтримувати одне одного, не залишатися байдужими до проявів насильства та вчасно повідомляти вихователя чи психолога про випадки булінгу.
Створімо гуртожиток, де панують взаємоповага, дружба і підтримка! 💙
Перша середа жовтня – Всесвітній день повітряної кульки — неофіційний професійно-розважальний день. Найпоширеніша англомовна назва цієї події — Balloons Around the World Day.
Свято започаткував Jeff Brown (Juneau, Аляска) у 2000 році, спершу воно було відоме як Balloons Across America Day. Мета — дарувати людям посмішки й показувати мистецтво твістингу та декору повітряними кульками.
Першу гумову кульку винайшов у 1824 році під час своїх експериментів з воднем вчений Майкл Фарадей. Йому першому вдалося з’єднати кілька каучукових деталей у мішечок та накачати його воднем. Перші такі «кульки» стали дитячими іграшками, набагато пізніше їх почали використовувати для декорування та прикрашання на різних заходах. Масово виробляти повітряні кульки почали десь через 100 років.
Першу повітряну кульку з латексу виготовив у 1931 році Нейлі Тайлотсон. Це стало проривом в цій галузі та дозволило виготовляти вироби різної форми, з цього почався період фігурних «повітряних» композицій.
У 1994 році Генасамблея ООН встановила 9 серпня Міжнародний день корінних народів світу задля щорічної солідарності з тими народами, які становлять меншість на своїй історичній батьківщині.
Корінний народ - це не те саме, що національна меншина. В Україні проживає доволі багато національних меншин і лише декілька корінних народів. Щоб бути корінним народом, етнічна спільнота мала сформуватися як така саме на території України, бути носієм самобутньої мови та культури, і не мати власної держави за межами України.
Міжнародне право та українське законодавство захищає корінні народи. Йдеться насамперед про збереження та розвиток власних мови, культури й традицій. А також про захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду.
Цьогоріч виповнюються 84-ті роковини масових розстрілів біля Бабиного Яру. 29–30 вересня 1941 року після захоплення Києва відбулася одна з найтрагічніших подій Голокосту - масове вбивство єврейського населення міста.
До німецького вторгнення в Києві проживало близько 160 тисяч євреїв. Це становило приблизно 20 відсотків усього населення столиці. Після початку операції «Барбаросса» в червні 1941 року близько 100 000 євреїв втекли з Києва або вже служили в радянській армії. На момент захоплення Києва німцями у місті залишилося близько 60 тисяч євреїв. Більшість із них не змогли або не захотіли тікати. Це були переважно жінки, діти, люди похилого віку та хворі.
4 жовтня Організація Об’єднаних націй визначила як Міжнародний день захисту тварин (World Animal Day), спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх доброту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення. Під час війни цей день особливо важливий, адже наші менші брати теж потерпають від бойових дій. Тварини в українських зоопарках і в дикій природі дуже страждають від бойових дій. Їхні природні місця проживання забруднюються боєприпасами і хімічною зброєю, заповідні зони під окупацією не обслуговуються належним чином, а зоопарки знаходяться під обстрілами. День тварин – це привід нагадати людям про їхню відповідальність, підвищити свідомість суспільства щодо необхідності захисту тварин. Давайте не забувати про те, що ми одна велика сім’я на маленькій планеті і, роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.
