День Сміху

Привітання

Кожна людина любить пожартувати над ким-небудь або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на 1 квітня, точно сказати ніхто не може. На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Інші переносять зародження свята в древню Індію, де 31 березня відзначали свято жартів. 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то на честь Нового року.

Є й версія, за якою цього свята ми зобов'язані неополітанскому королю Монтерей, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав таку саму. Такий же не знайшли, але кухар приготував іншу, вельми нагадує потрібну. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.

Традиції на День Сміху: розіграші у різні часи

1 квітня - день, не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят і тим не менш засів вже десь у глибині підсвідомості, що передається з покоління в покоління як день розіграшів, жартів, сміху, загалом - як найдавніший з професійних свят - День Дурня.

Перше квітня - своєрідна весела "аномальна зона" на календарі, день, коли похмуру логіку сірих буднів можна порушити яких-небудь несусвітні бешкетництвом і при цьому не уславитися людиною несерйозною.

Розіграші бувають не тільки різного ступеня винахідливості, але й різного масштабу: одні не виходять за межі вузького родинного кола і залишаються в пам'яті лише безпосередніх учасників, інші, подібно вірусу, заражають найширші маси населення і спричиняють самі непередбачувані наслідки.

Так, класичним Розиграшем Віку багато хто називає запущене в ефір 1 квітня 1957 телекомпанією Бі-Бі-Сі повідомлення про небувалий врожай макаронів у Швейцарії. На тлі кадрів, що демонструють роботу селян, які збирають на полях варені макарони, голос диктора повідав глядачам про головне досягнення в цій галузі сільського господарства - однаковій довжині всіх макаронів, що є наслідком експериментів багатьох поколінь селекціонерів. Редакція отримала чимало листів-відгуків: хтось дивувався, що макарони ростуть вертикально, а не горизонтально, хтось просив вислати розсаду і лише деякі висловлювали легку розгубленість - адже до цих пір вони були впевнені, що макарони виготовляються з борошна.

Взагалі засоби масової інформації були винуватцями подібних провокацій вже на зорі свого існування, а британські відрізнялися особливою витонченістю. Наприклад, у 1698 році одна з лондонських газет надрукувала оголошення про те, що в Тауері будуть мити львів, і це привернуло натовпи роззяв. У 1860 році оголошення було дослівно передруковано другий газетою, і ефект був той самий.

Втім, наші співвітчизники теж, як кажуть, не ликом шиті. Не більше п'ятнадцяти років минуло з тих пір, як побачив світ першоквітневий номер "Комсомолки" із заміткою про мамонтеня, нібито виявлений у замороженому стані десь на Чукотці, ожівшем в теплі і поселився в московському зоопарку. Якась вчителька, спеціально прилетіла з Сибіру з групою школярів на екскурсію, навіть влаштувала адміністрації зоопарку жахливий скандал.

І зовсім вже позамежна історія відбулася в 1990 році, коли "Собеседник" опублікував наукоподібно "дослідження", котре переконливо доводить, що в природі не існувало жодного поета О. Блока, і кілька десятків літературознавців з різних кінців країни (усі - володарі високих наукових ступенів) вступили на повному серйозі в полеміку з тижневиком.