18 квітня в усьому світі під егідою ЮНЕСКО відзначають Міжнародний день пам'яток та визначних місць. Мета відзначення - підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. Рішення відзначати цю дату саме 18 квітня було прийнято резолюцією Генеральної Асамблеї ООН в 1983 році. З того часу відзначення міжнародного дня пам'яток та визначних місць набуло величезних масштабів. В 1990-х роках актуальним було питання збереження пам'яток від їх руйнування в ході збройних конфліктів (Боснія: Мостар, Сараєво, Яйце; Хорватія: Дубровник і Вуковар, а також конфлікти в Грузії, Азербайджані, Афганістані, що зашкодили багатьом регіональним пам'яткам історії). Про збереження пам'яток в умовах міжнародного тероризму - це новий виклик перед світовою спільнотою та ЮНЕСКО зокрема. Так у 2015 році терористи знищили більшу частину легендарної Пальміри в Сирії, а угрупування Талібану в 2001 році знищили пам'ятки буддиської культури на території Афганістану.
З 1999 року це свято є офіційним і в Україні, відзначається як День пам'яток історії та культури. Збереження пам'яток історії є актуальним і в нашій державі. Нажаль ряд пам'яток ми втрачаємо через бездіяльність місцевої влади, корупцію, неконтрольовану владою забудову історичних кварталів міст, особливо Києва та Одеси, а також недбальство відповідних структур, які відповідають за збереження таких пам'яток. Україна багата на історичні пам'ятки, але за кількістю пам'яток в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ми нажаль є аутсайдерами у Європі. Та й навіть ті пам'ятки, які є в цьому переліку ж під загрозою виключення через порушення норм (особливо це стосується столиці). Тому сьогоднішній день - зайвий привід поговорити про існуючі проблеми в цій сфері.
Наразі в Україні знаходиться 8 об'єктів що перебувають в переліку пам'яток ЮНЕСКО:
📌 1. Софійський Собор в Києві;
📌 2. Києво-Печерська Лавра;
📌 3. Ансамбль історичного центру Львова;
📌 4. Ділянка "лінії Струве" на Хмельниччині та Одещині;
📌 5. Первісні Букові ліси Карпат;
📌 6. Резиденція Буковинських митрополитів у Чернівцях (Будівля Чернівецького університету);
📌 7. Дерев'яні храми Українських Карпат та Галичини;
📌 8. Історико-архітектурний комплекс "Херсонес-Таврійський" у Криму.
В недалекому майбутньому цей перелік може поповнитися наступними об'єктами:
📍 Архітектурний ансамбль історичного центру Чернігова;
📍 Археологічний комплекс "Кам'яна могила" в Запорізькій області;
📍 Кам'янець-Подільська фортеця;
📍 Національний заповідник "Асканія-Нова";
📍 Миколаївська обсерваторія;
📍 Замок Любарта в Луцьку,
📍 Кирилівська церква у Києві;
📍 Хотинсткий замок в Чернівецькій області;
📍 Дендропарк "Софіївка" в Умані;
📍 Архітектурний ансамбль центру Одеси;
📍 Фортеця в Судаку (Крим);
📍 Палац ханів у Бахчисараї (Крим);
та декілька інших об'єктів у Криму, що мають значно менші шанси на те, аби стати об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через окупацію півострова Росією (ЮНЕСКО не визнає анексії Криму).
Найбільше об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО мають на своїй території такі країни як Італія (55), Китай (55), Іспанія (48), Німеччина (46), Франція (45), Індія (38), Мексика (35), Велика Британія (32) та США (30).
Немає коментарів:
Дописати коментар